Розсмикані думки номер NN

З приводу поточного чергового срачу в українському інфопросторі (до речі, дуже добре, що він вже взагалі є як щось відрубне й самодостатнє, це саме по собі вже надзвичайно цінне). Тут така хвигня, малята. Багато хто проковтнув line, hook and sinker оцю модну, загрянишну й соврімєнну тему постколоніалізму й деколонізації. Це, звісно, дуже прогресивно й може заробити лайки з боку західних інтелектуалів. Але і то це не гарантовано (тим більше що наратив про "юкрейніан ніо-націз" нікуди там не щез і регулярно підживлюється ворогом і його свідомими чи несвідомими агентами). Але справа набагато серйозніша. Саме ідея "деколонізації" свідомо сконструйована як свіжий інструмент для доламування західного суспільства. А так сталося, що саме у Заходу ми отримуємо так необхідну нам допомогу, без якої ми б програли цю війну вже давно. "Глобальний південь" нам не допомагає аж ніяк, ба більше - активно допомагає ворогу. І не в останню чергу через свою давню антизахідну позицію (навіть якщо така позиція заслужена - а тут є дууууже багато нюансів, але не будемо поки що туди заходити), і ворог активно на цьому грає, натягуючи на себе вилинялі шати Совіцького Союзу, що підтримував різноманітних вбивць і бандитів по всьому світу, аби вони послаблювали "колективний Захід". Ті вбивці і бандити, що вибилися до влади у країнах ГП, чи їхні симпатики чи спадкоємці, це пам'ятають. А ще краще якщо така високоморальна позиція співпадає з вигодою для кишені, із купівлею задешево ворожої нафти чи допомоги йому обходити західні санкції. Якщо хтось думає, що ми пояснимо народам ГП, що ми ж такі самі як ви, ми ж теж боремося проти колонізатора - забудьте. Для них Україна це частина білих європейців-колонізаторів, чий режим є маріонеткою Заходу і бореться проти великого друга гноблених народів, великого російського народу, що колись вже допоміг "нам" скинути колоніальне ярмо...

Глобальний Південь це зараз союзник нашого ворога. Ми маємо не лише матеріально стати частиною Заходу (як це фактично є), але й ментально стати на бік Заходу, у його протистоянні з ГП, що стає все реальнішим. Захід нарешті почав усвідомлювати, що Путін веде війну проти нього, і починає потроху усвідомлювати, що таку ж війну, підживлювану величезним ресентиментом, веде багатоголовий ГП, на багатьох фронтах, від міграції через академію до тероризму й економічної експансії.