До вищезазначеної річниці - розділ із книги, що вийде наступного місяця.
Гітлер дотримувався іншої думки. У листопаді того ж таки 1937 року він виголосив довгу помову перед керівництвом збройних сил Німеччини. Її зміст відомий із стенограми, що велася ад’ютантом Гітлера (за чиїм іменем цей документ отримав назву «меморандум Госсбаха»). Гітлер заявив, що його мета виходить за межі просто знесення Версальської угоди та повернення відтогрнутих у Версалі німецьких територій та колоній. Метою мало бути «збереження расової спільноти» (Volksmasse) та забезпечення її зросту. Для цього необхідно забезпечити «життєвий простір», Lebensraum, що неможливо без війни, бо «сила... є основою експансії», тим більше що було ясно, що цей простір реально отримати лише на сході, що лежить під владою більшовицького режиму. Міркування Гітлера не відповідали реальному ходу подій (він вважав, що з Британією Німеччині нема чого ділити, наприклад). Але Гітлер передбачав близьке поглинення Австрії та Чехословаччини, як і сталося. Військовий міністр генерал Бломберґ та командуючий сухопутними силами генерал Фріч висловили запокоєння такими планами, але на початку 1938 року вони обидва втратили всої посади через гучні скандали. Гітлер не став замінювати Бломберґа іншим військовиком, але сам став головнокомандувачем збройними силами Німеччини.
